Home > 
 Поиск

Мониторинг СМИ: Наука преодолевает барьеры

Наука долає бар’єри
 
Займатися наукою означає не тільки сидіти за стосами книг у бібліотеці або вивчати зміст академічно-інформаційних сайтів за комп’ютером чи вишукувати раритети в архівах та музеях. Творити науку – це багато й плідно спілкуватися з цікавими людьми, адже вона – справа загальнолюдська, для якої не існує політичних, мовних чи будь-яких інших бар’єрів.

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка на базі філологічного факультету й Інституту історії, етнології та правознавства взяв участь у подоланні цих бар’єрів. Тут відбулася виїзна сесія одного з найвідоміших інститутів Російської академії наук – Інституту російської літератури, а саме – Відділу давньоруської літератури.

Історія дружніх стосунків цього Відділу з Україною розпочинається ще на зорі двадцятого століття, оскільки саме тоді в Києві регулярно збирався семінар видатного вченого-медієвіста В. Перетца, з якого й починає існування відділ. Потім цей науковий осередок переїхав до Петербурга, його очолювала дружина та учениця В. Перетца – В. Адріанова-Перетц, а в радянські часи – видатний учений, мислитель та культурний діяч свого часу Дмитро Лихачов. Саме йому припала до душі ідея організувати першу виїзну сесію відділу давньоруської літератури до Чернігівського педагогічного університету, що й було здійснено 1975 року. Спогади про вдалу наукову комунікацію довго залишалися в пам’яті, але повторити захід після розпаду СРСР не було змоги. У новітньому культурному контексті цьогорічна жовтнева зустріч російських та українських науковців виглядає знаменною.

Нині Відділ давньоруської літератури очолює учениця та спадкоємиця Дмитра Лихачова, видатний учений Наталія Понирко. Саме вона очолювала теперішню виїзну сесію, яка відбулася у форматі міжнародної конференції «Читання з історії та культури Давньої Русі». Засідання конференції тривали в секціях «Питання вивчення давньоруської агіо­графії», «Давньоруська писемність ХІ-ХV ст.», «Історія, культура та література східних слов’ян у ХVI-XVIII ст.», «Чернігів у просторі Давньої Русі» – до 320-річчя з дня преставлення архієпископа Лазаря Барановича».

Виступ завідувача Відділу давньоруської літератури Інституту російської літератури РАН Наталії Понирко був присвячений культурній ролі очолюваного нею осередку у вивченні пам’яток давньоруської писемності. Показово, що на цій конференції відбувалися й міждисциплінарні діалоги, наприклад, завідувачу кафедри філософії та культурології Чернігівського педуніверситету, доценту Марині Столяр пощастило поспілкуватися з науковою наставницею – Наталією Понирко, книга якої «Сміх у Давній Русі» (у співавторстві із Д. Лихачовим та А. Панченко) надихнула чернігівську вчену написати монографію «Радянська сміхова культура». Темі сміхової культури в давньоруській культурі було також присвячено доповідь доктора філологічних наук, головного наукового співробітника ІРЛІ РАН Олександра Боброва.

Конференції з медієвістики завжди привертають увагу священнослужителів різних конфесій, тому закономірною була участь у конференції аспірантів із Свято-Тихонівського гуманітарного університету. Представники нашої столиці теж порадували глибокими доповідями. Наприклад, кандидат культурології, науковий співробітник Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», співробітник видавництва «Дух і літера» Д. Морозова привернула увагу науковців до проблем перекладної літератури, зокрема творів Косьми Індикоплова. Кандидат мистецтвознавства, доктор філософії Л. Терещенко-Кайдан була особливо виразною завдяки авторській демонстрації особливостей монодійного співу України ХVII-ХVIII століть.

Суботнє засідання конференції прикрасив виступ унікального Київського ансамблю автентичної української музики XVI-XVIII ст. «Хорея козацька». Його художній керівник Тарас Компаніченко представив доповідь про збирання та опрацьовування нотних рукописів козацької епохи. Ансамбль приємно вразив учасників конференції якісним та автентичним виконанням пісень на вірші Стефана Яворського, Дмитра Туптала, народних кантів і богослужбових музичних творів.

Незважаючи на унікальність теми конференції для сучасної молоді, в нашому педуніверситеті постійно з’являються студенти-філологи, які пишуть наукові роботи з давньої літератури під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Світлани Шуміло. Саме ці студенти взяли активну участь у допомозі організації конференції.

Культурна програма для гостей Чернігова була насичена знайомством з архітектурними шедеврами нашого міста та області. Біля Успенського собору на території Єлецького монастиря під час екскурсії, яку проводила кандидат історичних наук, доцент Людмила Ясновська, відбулася приємна «зустріч часів». Чернігівський мистецтвознавець Анатолій Адруг, котрий пам’ятає першу виїзну сесію Відділу до Чернігова, приніс на екскурсію фото 1975 року, на якому легендарного академіка Дмитра Лихачова чернігівці зустрічають хлібом та сіллю.

Організатори порадували гостей іще й виїзною екскурсією до оспіваного у «Слові про Ігорів похід» Новгорода-Сіверського, яку провела кандидат історичних наук, доцент Олена Черненко.

На Покрову гості з Росії попрощалися з чернігівцями та містом, залишивши після себе теплі згадки й бажання справжньої академічної наукової роботи. Нехай наука ніколи не матиме жодних штучних перешкод, а виїзні сесії різних інститутів усіх країн світу стануть доброю традицією нашого національного педагогічного університету.

Світлана ШУМІЛО,
науковий секретар оргкомітету
міжнародної конференції «Читання
з історії та культури Давньої Русі»
 
 
Church Life. Periodicals of the Synod of Bishops of the Russian True Orthodox Church.
For quoting a link on "Church Life" is obligatory.